Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» запровадив нові механізми захисту дітей та жінок від домашнього насильства.
Поняття «домашнє насильство», його види
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Види домашнього насильства та їх ознаки:
-
фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);
-
сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);
-
психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);
-
економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися).
На кого поширюється законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству?
Незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
-
подружжя;
-
колишнє подружжя;
-
наречені;
-
мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
-
особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
-
особи, які мають спільну дитину (дітей);
-
батьки (мати, батько) і дитина (діти);
-
дід (баба) та онук (онука);
-
прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
11) рідні брати і сестри;
12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Які існують заходи щодо протидії насильству?
-
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (поліцією до 10 днів; лише у випадках домашнього насильства)
-
Обмежувальний припис стосовно кривдника (судом до 6 місяців; у випадках домашього насильства)
-
Взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (поліцією; у випадках домашього насильства)
-
Направлення кривдника на проходження програми для кривдників (судом або за згодою; у випадках домашього насильства)
Що робити, якщо випадок насильства трапився?
Зверніться для зняття побоїв!
У разі, якщо Ви стали жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть якщо у Вас не має видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), НЕГАЙНО вирушайте на прийом до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості.
Надалі це допоможе притягнути Вашого кривдника до кримінальної відповідальності.
Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до судово-медичної експертизи.
Криворізький міжрайонний відділ судово-медичної експертизи: м.Кривий Ріг, вул.Криворіжсталі, 2Б.
В подальшому висновок експерта буде вагомим доказом у суді.
Складіть письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення!
У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано НЕГАЙНО звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта, до якого можна звернутися у разі . У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку.
Корисні контакти для термінового звернення
-
102 – поліція;
-
103 - швидка допомога;
-
116 123, 0-800-500-335 - Національна гаряча лінія з протидії насильству та торгівлі людьми (ГО “ЛаСтрада”).
-
1547 - Всеукраїнська гаряча лінія підтримки потерпілих від насильства (цілодобово)
-
0-800-213-103 – Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги
Що робити, якщо ви тривалий час страждаєте від насильства, але до поліції ви ще не готові звертатись?
Вам потрібна підтримка і допомога, у тому числі психологічна. Для цього у нас в місті працюють декілька служб.
Куди звертатись за допомогою у м. Кривий Ріг?
-
Департамент у справах сім’ї, молоді та спорту: пл.Молодіжна, 1;
-
Комітети у справах сім’ї та молоді — при виконкомах районних у місті Кривому Розі рад:
-
Криворізький центр соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді: 50076, м.Кривий Ріг, вул. Балакіна (Павла Глазового), 4-а ,тел.097-357-71-00;
Юридична допомога
-
Пам'ятайте, особи, постраждалі від домашнього насильства, мають право на призначення адвоката/юриста за рахунок держави.
Куди звертатись у такому випадку?
Криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
-
вул.Качалова, 2, тел. (098)040-83-70, (097)-531-97-96; (097)531-65-81
-
вул. Героїв АТО, 30, тел. (097)139-88-57;
-
вул. Станіслава Конткевича, 37, (067) 276-54-76;
-
пр.Перемоги, 33а, тел.067-118-34-90
Особи, які постраждали від домашнього насильства, можуть отримати допомогу юристів для стягнення аліментів, розлучення, розподілу майна, представництва інтересів як потерпілої в кримінальній справі.
Телеграм-чати для підтримки осіб, які страждають від домашнього насильства:
Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»
https://t.me/Non_Violence_Bot
Чат-бот #ДійПротиНасильства https://t.me/police_helpbot
Якщо ви страждаєте від насильства, не мовчіть! Звертайтесь за допомогою!
Пам'ятка для батьків
Шановні мами і тата!
Уважно прочитайте цю пам'ятку і замисліться про те, наскільки правильно ви чините, виховуючи свою дитину, визначаючи заохочення і покарання дітей у сім'ї.
Ваша дитина повинна відчувати вашу послідовність і відповідальність, об'єктивність і розсудливість в оцінці її вчинків, поведінки.
Ніколи не карайте свою дитину, не розібравшись у ситуації, з чужих слів.
Не приймайте формальне рішення про покарання своєї дитини.
Поважайте у своїй дитині людину, не ображайте і не принижуйте її.
Не бійтеся розповідати своїй дитині про свою провину в її віці, адже це тільки допоможе дитині зрозуміти вас і себе.
Вимагайте від дитини говорити тільки правду, якою б вона для вас не була.
Захищайте свою дитину, якщо ви впевнені в тому, що вона не скоювала поганого вчинку.
Карайте дитину, не принижуючи її людську гідність.
Караючи дитину, дотримуйтеся єдиної лінії покарання, не приховуйте від одного з батьків провину дитини, адже це може призвести до втрати вашого авторитету.
Будьте терплячими в покаранні, будь-який промах дитини не залишайте поза увагою.
У промахах і провині своєї дитини не намагайтеся звинувачувати інших людей.
«Хто старе споминає, той щастя не має». Згадуйте це прислів'я тоді, коли маєте намір докорити дитину поганим вчинком, який вона 24 колись скоїла.
Спілкуйтеся зі своєю дитиною — іноді вона здійснює проступок, щоб звернути на себе увагу.
Пам'ятайте! Хвала повинна бути об'єктивною!
Любіть свою дитину, незважаючи ні на що!
Давайте поговоримо про незручну проблему – сексуального насильства над дітьми
Проблема сексуального насильства над дітьми є проблемою прихованою. Надзвичайно тяжко встановити кількість потерпілих дітей. За оціночними даними Ради Європи кожна п’ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства. Часто засоби інформації висвітлюючи історії про дітей, які зазнали насильства, були викрадені чи навіть вбиті, описують злочинців-незнайомців, але важливо знати, що такі злочини не є типовими.
Сексуальне насильство, що відбувається над дітьми, за своїми наслідками відноситься до найтяжчих психологічних травм. Зазвичай жертвами сексуального насильства є діти молодше 12 років, але найчастіше ними стають діти у віці від 3 до 7 років. В цьому віці дитина ще не розуміє, що відбувається, тому її легше залякати, схилити до того, щоб вона нікому нічого не говорила – тобто таким чином «укласти договір мовчання». Тому педагогам дошкільного закладу та батькам надважливо налагодити співпрацю у даній проблемі, оскільки дошкільний вік є найбільш вразливим щодо сексуального насильства.
Що ж таке сексуальне насильство?
-
зґвалтування;
-
нав’язування сексуальних стосунків;
-
сексуальні дотики/поцілунки;
-
інцест (кровозмішення);
-
показ порнографії;
-
залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.
Що робити у випадку, коли дитина є жертвою насильства в сім’ї?
Функції та повноваження органів і установ щодо захисту дітей від жорстокого поводження та насильства в сім’ї.
Законом України “Про охорону дитинства” (стаття 10) гарантовано право дитини на захист від усіх форм насильства.
Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.
Надання дитині та особам, які піклуються про неї, необхідної допомоги у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною. Передача інформації про такі випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства покладається на:
-
органи опіки і піклування;
-
служби у справах дітей;
-
центри соціальних служб для молоді.
Пам’ятайте, що особи, які здійснюють сексуальне насильство над дітьми , у 8 випадках із 10 (за даними NSPCC) зазвичай є добре знайомими людьми для дитини. Це можуть бути члени сім‘ї, друзі, сусіди. Деякі з них працюють на посадах, що передбачають постійний контакт з дітьми, деякі мають авторитетні позиції та користуються довірою і повагою серед інших дорослих. У випадку, коли агресор є близьким родичем, дитина може не розповідати про насильство аж допоки не стане дорослою. А може не розповісти ніколи.
То ж давайте задумаємось, що краще:
-
Виявити факт сексуального насильства над дитиною і звернутись до компетентних органів та служб за допомогою;
-
Виявити факт сексуального насильства та приховати його, при цьому не надати психологічної допомоги дитині.
Пам’ятка
«Що повинен знати і уміти педагог для надання допомоги дитині,
постраждалій від жорстокості і насильства»
1. Закони про захист прав дитини.
2. Організації, куди можна звернутися для захисту дитини (органи внутрішніх справ, охорони здоров'я, опіки і опікування за місцем фактичного проживання дитини, громадські правозахисні організації).
3. Установи надають психологічну допомогу дітям (кризові центри.
4. Послідовність своїх дій у разі жорстокості і насильства.
5. Ознаки, характерні для різних видів насильства, у тому числі фізичні ушкодження і поведінкові відхилення.
6. Особливості поведінки батьків або опікунів, що дозволяє запідозрити жорстокість по відношенню до дитини.
7. Наслідки жорстокого поводження, насильства : психологічні, емоційні, інтелектуальні, поведінкові і ін.
8. Правила організації спілкування, встановлення контакту, уміти уважно вислухати дитину, незалежно від того підтверджує або заперечує вона жорстоке поводження і спілкуватися з дітьми.
9. Знати і уміти дати професійно грамотні рекомендації батькам, діти яких піддалися жорстокому поводженню або насильству з боку дорослих або однолітків.
10. Бути чесним з сім'єю, намагатися детально роз'яснити батькам причину розмови з ними.
Алгоритм дій педагогічних працівників у випадку виявлення насильства в сім'ї та жорстокого поводження з дітьми
1. У випадках, коли Ви маєте підозри, що по відношенню до дитини вчинено жорстоке поводження або є реальна загроза його вчинення, Ви можете:
- повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу;
- самостійно письмово повідомити про це територіальний підрозділ служби у справах дітей за місцем проживання дитини;
- самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ.
2. У випадках, коли до Вас звернулась дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею, Ви можете:
- оформити звернення дитини в письмовій формі та передати його до адміністрації навчального закладу;
- оформити звернення дитини в письмовій формі та передати його до територіального підрозділу служби у справах дітей;
- оформити звернення дитини в письмовій формі та передати його до органу внутрішніх справ;
- повідомити про це в усній чи письмовій формі від свого імені перелічені органи.
3. У випадках, коли Ви стали свідком жорстокого поводження з дитиною, якомога швидше повідомте про цей факт міліцію в усній чи письмовій формі. Одночасно можете повідомити територіальний підрозділ служби у справах дітей, адміністрацію закладу.
Яким чином відбувається документування Вашого звернення чи повідомлення, або звернення дитини.
1. У разі звернення або повідомлення до адміністрації закладу.
2. Якщо звернення (повідомлення) усне, то адміністрація закладу зобов'язана оформити це повідомлення письмово з позначкою, від кого та коли (дата, час) отримано повідомлення. Адміністрація закладу зобов'язана терміново (протягом однієї доби) передати цей документ територіальному підрозділу служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Служба у справах дітей повинна належним чином зареєструвати це повідомлення відповідно до законодавства України.
3. У разі звернення або повідомлення до територіального підрозділу служби у справах дітей.
Ваше звернення має бути оформлено відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Зокрема стаття 5 цього Закону передбачає такі вимоги до звернення: «...У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. ... Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати».
1. У разі звернення або повідомлення до органу внутрішніх справ.
2. Повідомити можна в письмовій чи усній формі, зокрема телефоном. У разі усного звернення або телефонного повідомлення працівник органу внутрішніх справ складає протокол цього звернення чи повідомлення. Письмове звернення орган внутрішніх справ реєструє належним чином, передбаченим законодавством України.
Чого не треба робити.
1. Не треба намагатися самотужки розв'язати проблему. Це може призвести до порушення законодавства та бути небезпечним для Вас особисто. Наприклад, не треба самостійно приймати рішення щодо відвідування сім'ї, де Ви підозрюєте, вчинено жорстоке поводження по відношенню до дитини.
2. Ваші дії припиняються у той час, коли звернення або повідомлення передано компетентним органам. На наступних етапах Ви можете бути залучені до розв'язання ситуації як фахівець, дії якого погоджено з міжвідомчою командою та внесені до спільного плану дій надання допомоги дитині (та її сім'ї).
Що далі...
1. Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб, яким передано звернення чи повідомлення.
Послідовність дій педагога у випадку виявлення дитини, постраждалої від насильства
Постаратися розговорити дитину, встановити контакт, довірчі стосунки з ним. Надати емоційну підтримку. Тут необхідно врахувати, що дорослий повинен продемонструвати по відношенню до дитини інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і емпатію. У такому разі дитина відчує, що ця людина дійсно чує і розуміє її думки і почуття. Оглянути ушкодження. Не відправляти додому, якщо вона боїться туди повертатися. Якщо немає можливості влаштувати її на нічліг до родичів або в інше безпечне місце необхідно звернутися:
· в міліцію або прокуратуру, якщо дії батьків є злочинними. Найчастіше має місце поєднання неналежного виконання обов'язків по вихованню дитини з жорстоким поводженням;
· в травмпункт або іншу медичну установу, щоб зафіксувати травми;
· в орган опіки і опікування за місцем фактичного проживання дитини, якщо батьки відносяться до групи ризику по алкоголізму, наркоманії або психічним захворюванням і неможливо їх навчити батьківським навичкам;
- на консультацію до психолога, соціального педагога з метою:
· проведення діагностичного обстеження дитини й усієї сім’ї, з ціллю встановлення причин порушення у дитини (домашнє насилля, наркоманія, алкоголь, асоціальна поведінка батьків, психічне захворювання);
· організація і проведення блока корекційних занять з дитиною й батьками з вивчення адекватної взаємодії в умовах домашнього виховання;
· навчання батьків не насильницьким методом виховання, прийомів релаксації й способів зняття нервово-психічного напруження.
