

Методична робота – важлива складова педагогічної діяльності. Вона має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток його творчого потенціалу. Однак треба зазначити, що ефективними будуть тільки ті методичні заходи, які максимально враховуватимуть потреби, запити та інтереси педагогів.
Методична робота у дошкільному навчальному закладі повинна відповідати певним вимогам:
-
враховувати індивідуальні запити і можливості педагогів (духовні, естетичні, моральні та інші);
-
приносити вихователям відчутну практичну допомогу;
-
позначатися на рівні підготовленості вихованців;
-
аналізуватися, стимулюватися, контролюватися адміністрацією закладу;
-
мати спільну мету.
Безперечно, можна назвати і пріоритети розвитку науково-методичної роботи дошкільного закладу:
-
інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки та практики, про нові вимоги до фахівця;
-
навчання й розвиток педагогічних кадрів, підвищення їх кваліфікації;
-
активне формування інноваційного потенціалу, професійної мотивації;
-
формування, вивчення та впровадження найбільш цінного досвіду педагогічної діяльності.
Мета методичної роботи:
-
удосконалення системи безперервної освіти педагогічних кадрів, вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога;
-
стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності;
-
організація моніторингу якості освіти відповідно до Державних стандартів (так як порівняння завжди відображає зміни, тож і дає можливість приймати правильні рішення);
-
упровадження компетентнісно-орієнтованого підходу до навчально-виховного процесу.
Однією з найефективніших форм індивідуальної методичної роботи є проведення методичних консультацій з найрізноманітніших актуальних питань організації діяльності педагогів. Надання конкретної консультативної допомоги повинно здійснюватись як на основі отриманої управлінської інформації про стан справ у будь-якій підструктурі, так і за індивідуальним запитом педагогів.
Серед сучасних і ефективних форм і видів методичної роботи, прошу увагу на екран, є засідання „круглих столів” з обміну досвідом та обговорення актуальних питань викладання навчальних предметів, тренінги з відпрацювання конкретних методик і педагогічних технік проведення занять, майстер-класи, метою яких є вдосконалення освітньої, наукової та професійної підготовки педагогів, забезпечення практичного оволодіння новими вміннями й навичками навчання та виховання дітей, постійне збагачення їхнього досвіду у процесі формування власної системи діяльності (наприклад, майстер-клас з виготовлення та застосування дидактичних матеріалів, тестових завдань.
Під час проведення таких методичних заходів учасники мають знайти найкращий варіант утілення ідеї. Все це не базові організаційні форми методичної роботи, тому їх називають нетрадиційними. Нетрадиційні форми методичної роботи спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності педагогів. Вони в більшій мірі, ніж традиційні, розширюють можливості методичної роботи, роблять її динамічною, активно-творчою. Нарешті, вони носять інноваційний характер, у процесі їх використання впроваджуються інтерактивні методи і прийоми.
Лише системний підхід дає можливість чітко визначити проблему, проаналізувати ситуацію, знайти можливі рішення, скоригувати і проаналізувати свої дії, працювати з випередженням, на перспективу.
Педрада сьогодні — це постійно діючий колективний орган, покликаний керувати життям
навчального закладу. Одним з головних завдань керівника є створення умов для підвищення авторитету й працездатності ради, а головне завдання педагогічної ради — створення дружного працездатного педагогічного колективу, у якому кожен відчував би себе відповідальним не тільки за доручену йому справу, а й за діяльність навчального закладу в цілому.
Педагогічна рада виконує такі функції:
• планово-прогностичну;
• мотиваційно-цільову;
• діагностичну;
• комунікаційну;
• методичну.
Педагогічна рада сьогодні — це педрада колективного мислення, яка:
• мислить нестандартно й самостійно;
• знаходить вихід із найскладніших ситуацій;
• заглиблюється в суть проблеми, визначає справжні причини негативних явищ і наслідки виховного процесу;
• приймає рішення, часом ризиковане, але таке, що веде до позитивного педагогічного результату.